Перейти на версию для слабовидящих
Размер шрифта
A A A
Цветовая схема
a
a
a
Изображения
Развернуть панель
Назад к списку

КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ У СТАНІ АЛКОГОЛЬНОГО ЧИ НАРКОТИЧНОГО СП’ЯНІННЯ: ПРОБЛЕМИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ

16 листопада відбувся круглий стіл, темою якого було вдосконалення системи виявлення та доведення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. У обговоренні, ініційованому Громадською радою при МВС України, взяли участь представники Нацполіції, МОЗ України, ВГО "Громадський комітет транспортної безпеки", інших громадських організацій та об’єднань.


«Функціональність процедур виявлення та доведення факту керування авто у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння в Україні вимагає негайних рішучих дій як від органів влади, так і від суспільства в цілому», – наголосив голова Громадської ради при МВС України Володимир Мартиненко.

Він додав, що сьогодні існує проблема із судовою практикою та притягненням до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції).

Крім того, в ході обговорення присутні з’ясували ряд проблемних аспектів у зазначеній сфері: тривалу процедуру огляду водіїв у медичних закладах, значний термін отримання аналізів стану водія, застарілі методології та технічні засоби виявлення стану сп’яніння.

В результаті обговорення присутні дійшли висновку щодо необхідності створення дорожньої карти, що передбачала б конкретні кроки стосовно поліпшення ситуації. Так, планується створення спільно з МОЗ та Нацполіцією методичних рекомендацій та навчальних програм, за допомогою яких поліцейські могли б діагностувати стан водія. Також передбачається створення єдиної бази водіїв, що регулярно притягуються до відповідальності за керування у нетверезому стані. Заплановано розглянути питання посилення відповідальності нетверезих водіїв та розробки у зв’язку з цим відповідних проектів законодавчих змін.

Для впровадження дорожньої карти голова Громадської ради при МВС України Володимир Мартиненко ініціював створення робочої групи, до якої додатково залучать юридичних консультантів та представників судової гілки влади.

Водій, що сідає за кермо у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння – це правопорушник, який не здатний у достатній мірі контролювати свої дії і швидко та адекватно реагувати на зміни дорожньої обстановки, як наслідок – його дії загрожують не тільки його життю та здоров’ю, але й життю та здоров’ю законослухняних громадян. На жаль, вживання алкоголю та наркотичних засобів за кермом є прикрим фактом, що яскраво характеризує українське сьогодення. Так, за статистичними даними ІП «ДТП» НП України за 9 місяців 2016 року на території України сталося 1608 дорожньо-транспортних пригод, спричинених керуванням автомобілем у нетверезому стані, у яких загинуло 194 особи і 2193 особи травмовано. А протягом місячника з безпеки дорожнього руху 2016 тільки у столичному регіоні з 4836 порушень Правил дорожнього руху 489 ДТП спричинено водіями напідпитку. Але офіційні показники занижені відносно реальної кількості ДТП, вчинених у стані сп’яніння. Це, перш за все, пов’язано з недосконалістю діючого законодавства у цій сфері (існуванням прогалин та суперечностей у деяких нормативно-правових актах), відсутністю у працівників поліції відповідних знань та вмінь щодо порядку виявлення та огляду водіїв, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння, неналежним матеріально-технічним забезпеченням поліцейських та закладів охорони здоров’я, що проводять такі огляди тощо.Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 9 листопада 2015 року №1452/735.

Проводить такий огляд поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту не повинні перевищувати цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (приблизно 500 грамів пива або 20 грамів горілки). Тоді як, наприклад, у Великобританії рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 0,8 проміле; у Італії, Франції, Німеччині – 0,5; у Росії – 0,3; в Норвегії, Польщі і Швеції – 0,2 проміле. А в Угорщині, Чехії, Румунії наявність алкоголю в крові водіїв не допускається взагалі.Поліцейський в Україні повинен проводити такий огляд виключно з ви-користанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандарт України, зокрема, газоаналізатори “AlcoQuant 6020”, “Alcotest 6510", “Alcotest 6810”, “Alcotest 7410 Plus com”, а також прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, “Алконт 01”.

Результати проведеного з допомогою таких засобів огляду водія обов’язково вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення. Проте на практиці, існують випадки, коли після проведення огляду показники технічних засобів показують вміст алкоголю у межах норми, а поліцейський вимагає проведення огляду у медичному закладі. Однак чинним законодавством працівник поліції не наділений повноваженнями вимагати від водія пройти огляд у медичному закладі, якщо було проведено огляд з допомогою технічних засобів. У цьому випадку водій має право відмовитися від проходження повторного огляду і вимагати від інспектора зазначити у протоколі про адмінправопорушення результати огляду, проведеного за допомогою технічних засобів. І водія не можна притягнути до відповідальності ні за керування автомобілем у стані сп’яніння, ні за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння. У дійсності ж через необізнаність водіїв працівники поліції у результаті складають протокол, де значиться про відмову пройти огляд на стан сп’яніння. Як результат – у більшості випадків у суді непідготовлених водіїв чекає або позбавлення водійських прав на рік чи два, або чималий штраф, а потім ще й труднощі з поверненням цих прав судом апеляційної інстанції. Але слід наголосити, що згідно пункту 8 згаданої Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я. Утім на цьому етапі виникають проблеми з вчасною доставкою поліцейським імовірного правопорушника до найближчого закладу охорони здоров’я (адже п. 9 р. ІІ Інструкції на поліцейського покладено обов’язок доставити таких осіб не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення). Тоді як розміщення закладів охорони здоров’я, що проводять огляд водіїв, не завжди дозволяє зробити це вчасно (наприклад, у Києві цілодобово працює тільки один такий заклад). При цьому, зазначена сфера послуг абсолютно монополізована державою, а медичний огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, що проведений у приватній чи державній клініці, яка не потрапила до дозволеного МОЗ України та його територіальними структурними підрозділами переліку закладів, вважається недійсним та судом до уваги не береться. Така ситуація сприяє процвітанню корупції у закладах, що мають право проведення оглядів на стан сп’яніння. Вирішити це питання можна лише розширивши перелік закладів, які проводять вищезгаданий огляд.

Однак проблема не лише у виявленні стану алкогольного та наркотичного сп’яніння, що зі збільшенням різновидів наркотичних засобів стає доволі тяжким, але й у важкості довести у судовому порядку перебування особи у такому стані, про що свідчить судова практика. Так, дуже часто працівники поліції здійснюють огляд водія на стан сп’яніння всупереч або з порушенням існуючих норм законодавства, що у подальшому є підставою для визнання такого огляду незаконним у судовому порядку. Як наслідок – через некомпетентність поліцейських частина порушників уникає відповідальності.

Судова практика притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) залишає бажати кращого. Зокрема, існують випадки, коли судді закривали справи через надумані підстави (неявка свідків, зазначених в протоколі, на судове засідання, не запропоновано пройти огляд водія на стан сп’яніння та інше). З одного боку, такі дії судді при розгляді справи відповідають принципу всебічного і повного розгляду усіх матеріалів справи та усіх наявних доказів. Але з іншого боку, у більшості випадків результатом є те, що порушена процедура огляду є підставою для оскарження постанови суду по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Як наслідок – винна особа не несе відповідальність за вчинене нею правопорушення.Серед найбільш поширених порушень процедури огляду – незаконна та необґрунтована зупинка автомобіля, а також відсутні свідки тощо. Наприклад, при складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду часто у свідки беруть працівників Національної поліції, що є протиправним. Або ж наявний лише один свідок, у той час як Інструкцією зазначено, що їх має бути двоє, тобто відбувається порушення вимог чинного законодавства.Отже, правильне оформлення протоколу у справі про адміністративне правопорушення має велике значення для правильного вирішення даної категорії справ. Порушення, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, призводять до повернення справ на доопрацювання, закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб або не притягнення їх до відповідальності взагалі тощо.

Зокрема, причиною повернення матеріалів у цій категорії справ є те, що при складанні протоколу не виконуються належним чином вимоги ст. 256 КУпАП, а саме: у деяких протоколах не зазначалася частина статті КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушником діяння. У матеріалах справи нерідко бувають відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, дані про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, а також пояснення цієї особи, свідків або підписів останніх. Часто анкетні дані правопорушника вказуються не у повному обсязі (рік, число, місяць та місце народження), його точна адреса, місце роботи, посада, а також необхідні відомості про особу, яка склала протокол (прізвище, ім’я та по-батькові, посада, службові телефони). Через неточні та неправильні записи про місце проживання правопорушників суди витрачають додаткові кошти на повторні виклики або взагалі позбавлені можливості виклику.Від правильності складення та повноти інформації у протоколі залежить навіть виконання постанови. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, а виходячи зі змісту ст. 4 вказаного Закону, у виконавчому документі може зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи боржника. При відсутності такої інформації виникають труднощі при виконанні постанов у справах про адміністративні правопорушення. 

Таким чином, на сьогодні особливої уваги потребують питання функціонування закладів охорони здоров’я, що проводять огляд водіїв на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, їх матеріально-технічне оснащення, навчання представників Національної поліції та медичних працівників основам проведення таких оглядів, боротьба з корупцією серед уповноважених осіб держави, дослідження судової практики та вдосконалення механізму притягнення до відповідальності водіїв, що керують автомобілем нетверезі, а також профілактичні заходи щодо попередження вживання алкоголю та наркотиків водіями. 

Cаме профілактика вживання алкоголю за кермом та формування правової культури водія допоможе уникнути настання самого факту управління транспортного засобу у стані сп’яніння, тоді як систематичне ґрунтовне навчання представників Національної поліції та медичних працівників закладів проведення оглядів водіїв, дотримання матеріального та процесуального права суддями місцевих судів допоможе уникнути порушення процедури проведення оглядів водіїв та визнання їх недійсними, що у подальшому виступатиме гарантією притягнення винних осіб до відповідальності.

Заголовок

Вы можете выбрать стиль текста, его начертание и цвет

Галерея

ВГО "Громадський комітет транспортної безпеки"© 2016 uKit

Контакти

Телефон +38(044)223-30-20
Адрес Україна, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 4-В, оф. 132, 02002
E-mail ktb.kyiv@gmail.com

Пляжный отдых на море

 
Контакти

ВГО "Громадський комітет транспортної безпеки"© 2016 uKit

 
  • Україна, Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 4-В, оф. 132, 02002
  • +38(044)223-30-20
 

школа норвежского языка

 

школа норвежского языка

Небольшое описание вашей фирмы, товаров или услуг.

 
Контакти

школа норвежского языка

ВГО "Громадський комітет транспортної безпеки"© 2016 uKit