26 липня 2026 року набрала чинності нова редакція Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі – Положення № 340), затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 12 грудня 2025 року №1727. Одночасно набрала чинності оновлена форма товарно-транспортної накладної (ТТН), що закріплена Додатком 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363.
Зазначені зміни мають на меті гармонізацію українського законодавства із правом Європейського Союзу, насамперед із положеннями Регламенту (ЄС) № 561/2006 та Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР).
Для автомобільних перевізників це означає не лише появу нових обов’язків, а й необхідність перегляду внутрішніх процедур щодо організації праці водіїв, оформлення перевезень та ведення документації.
На кого поширюються нові вимоги?
Положення застосовується до водіїв, які здійснюють:
- внутрішні та міжнародні перевезення вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса автомобіля, включаючи причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни;
- внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом, що призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно;
- міжнародні перевезення пасажирів на таксі або на замовлення автомобільним транспортом, який призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж п’ять але не більше дев’яти з місцем водія включно.
Важливо, що дія Положення № 340 поширюється незалежно від організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Отже, однакові вимоги застосовуються як до юридичних осіб, так і до фізичних осіб-підприємців, які здійснюють перевезення.
Які правила залишилися незмінними?
Ключові норми щодо режиму керування транспортним засобом залишилися без змін, зокрема:
- щоденний час керування – не більше 9 годин (двічі на тиждень допускається збільшення до 10 годин);
- щотижневий час керування – не більше 56 годин;
- загальний накопичений час керування протягом двох тижнів поспіль – не більше 90 годин;
- після 4 годин 30 хвилин безперервного керування транспортним засобом обов’язкова перерва тривалістю 45 хвилин або дві перерви (15 хвилин та 30 хвилин);
- обов’язкове використання справного тахографа.
Основні нововведення
- Заборона щотижневого відпочинку в кабіні. Підпунктом 2 пункту шостого розділу V Положення № 340 встановлено, що такий відпочинок водія має бути в належних умовах для відпочинку (ліжко або місце для сну, можливість користування туалетом та харчування), а також з можливістю вільно розпоряджатися своїм часом.
- Обмеження нічної роботи. Якщо зміна повністю або частково припадає на період з 22:00 до 06:00, її тривалість не може перевищувати 10 годин (пункт 8 розділу ІІ Положення № 340). Ця норма спрямована на підвищення безпеки дорожнього руху, оскільки саме нічні перевезення характеризуються підвищеним ризиком дорожньо-транспортних пригод через фізіологічну втому водіїв.
- Смарт-тахографи покоління G2V2. Автомобільні транспортні засоби, що використовуються для міжнародних автомобільних перевезень вантажів, які пройшли першу державну реєстрацію в Україні після 30 червня 2026 року та використовуються для здійснення автомобільних перевезень відповідно до Угоди між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, затвердженої Указом Президента України від 16 вересня 2022 року № 654, повинні бути обладнані смарт-тахографом версії (G2V2) (пункт перший розділу VI Положення № 340). Такі тахографи забезпечують автоматичну реєстрацію значно більшого обсягу інформації, що покликано значно спростити контроль за дотриманням режиму праці водіїв.
- Нові строки зберігання документів. Суттєво змінено порядок документального підтвердження режиму праці. Так, відповідно до пункту шостого розділу VI Положення № 340 водій повинен мати при собі документи щодо режиму праці та відпочинку за попередні 56 днів і день проведення перевірки. Крім того, перевізник зобов’язаний забезпечити зберігання відповідних документів протягом 24 місяців після завершення зазначеного періоду. Тож фактично строк документального контролю значно збільшено, що потребує перегляду систем внутрішнього архівування документації.
Винятки із застосування Положення
Нова редакція Положення № 340 містить широкий перелік випадків, коли його дія не поширюється на окремі категорії транспортних засобів або перевезень. До таких винятків, зокрема, належать такі перевезення:
- некомерційні перевезення транспортними засобами до 7,5 т на відстань, що не перевищує 100 кілометрів по прямій від місцезнаходження суб’єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, за умови, що керування ним не є основним видом професійної діяльності водія;
- автомобільним транспортним засобом з дозволеною максимальною швидкістю, що не перевищує 40 км/год;
- транспортом сил безпеки і сил оборони України, центральних органів державної влади, які здійснюють правоохоронну діяльність;
- автомобілем, що використовується під час надзвичайних ситуацій або аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
- автомобілем швидкої медичної допомоги (санітарні);
- транспортним засобом спеціального та (або) спеціалізованого призначення;
- спеціалізованою технікою комунальних підприємств;
- сільськогосподарськлю технікою;
- тракторами сільськогосподарського або лісогосподарського призначення;
- автомобілями, що використовуються для навчання керуванню та складання іспитів з метою отримання посвідчення водія або свідоцтва професійної компетентності водія,
- транспортом операторів електромереж, газорозподільних мереж, тепломереж та водоканалів;
- спеціалізованими автомобілями для поводження з відходами;
- транспортними засобами, що працюють на електроенергії або природному газі за визначених умов тощо.
Більшість таких винятків застосовується лише за умови дотримання встановлених законодавством критеріїв, зокрема щодо максимальної маси транспортного засобу, характеру перевезень або відстані перевезення. Тож рекомендуємо ознайомитися з повним переліком винятків, передбаченим пунктом 5 розділу І Положення.
Нова товарно-транспортна накладна
Одночасно із Положенням набрала чинності нова форма товарно-транспортної накладної. Хоча структура документа загалом залишилася знайомою для учасників ринку, до нього внесено низку важливих змін.
Найбільш помітною новелою стало введення нового реквізиту – «Місце зберігання транспортного засобу». При цьому в новій формі ТТН зазначений реквізит позначено зірочкою, а примітка до форми вказує, що він заповнюється у випадках, передбачених Положенням № 340. Прямо такі випадки стосуються насамперед винятків щодо різних видів перевезень, які мають обмежену відстань (до 100 км по прямій) від місцезнаходження суб’єкта господарювання або місця зберігання транспортного засобу, що має бути зазначене у товарно-транспортній накладній (підпункти 1, 6, 11, 12, 14, 26, 27 пунктом 5 розділу І Положення № 340).
Водночас аналіз Положення дозволяє зробити ширший висновок. Оскільки наприкінці переліку винятків міститься загальна норма про зазначення у ТТН місцезнаходження суб’єкта господарювання або його структурного підрозділу, де зберігається транспортний засіб.
Станом на сьогодні офіційних роз’яснень Міністерства щодо обсягу застосування нового реквізиту немає. Утім з огляду на принцип правової визначеності та необхідність належного документального підтвердження дотримання законодавства, доцільним видається зазначення місця зберігання транспортного засобу всіма перевізниками, якщо це не суперечить особливостям конкретного перевезення. Такий підхід до моменту отримання офіційних роз’яснень Міністерства мінімізує ризики виникнення спорів із контролюючими органами.
Нові вимоги до заповнення ТТН
Оновлена форма ТТН уточнює порядок зазначення інформації про учасників перевезення (наприклад, у даних водія має бути вказано не тільки прізвище та код, але й номер водійського посвідчення).
Особливу увагу рекомендуємо звернути також на правильне визначення автомобільного перевізника. Автомобільним перевізником є особа, яка фактично здійснює перевезення власним або законно використовуваним транспортним засобом. Тож якщо перевезення організував експедитор (посередник), це не означає, що саме він має бути зазначений у графі «Автомобільний перевізник».
Аналогічний підхід застосовується і до визначення вантажовідправника та вантажоодержувача. Так, ані замовник, ані торговий посередник, ані продавець товару не може вважатися вантажовідправником, якщо він фактично не передає товар водієві.
А вантажоодержувачем є саме особа, яка фактично приймає вантаж з транспортного засобу, організовує чи здійснює його розвантаження, а також розписується у відповідному розділі ТТН про прийняття вантажу. Це не обов’язково покупець товару, не обов’язково кінцевий споживач чи сторона договору поставки.
При визначенні цих учасників необхідно виходити не зі змісту договорів поставки чи купівлі-продажу, а з фактичного процесу передачі та прийняття вантажу.
Практичні рекомендації перевізникам
З урахуванням змін законодавства автомобільним перевізникам доцільно:
- переглянути внутрішні положення щодо режиму праці водіїв;
- оновити посадові інструкції диспетчерів;
- забезпечити планування маршрутів із урахуванням нових вимог щодо відпочинку;
- перевірити відповідність тахографів чинним вимогам;
- переглянути порядок зберігання документів;
- оновити шаблони товарно-транспортних накладних;
- провести навчання працівників, відповідальних за оформлення перевезень;
- забезпечити правильне визначення автомобільного перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача у ТТН;
- підготуватися до перевірок контролюючих органів із урахуванням нових вимог.
Нова редакція Положення про робочий час і час відпочинку водіїв не змінює фундаментальних правил щодо тривалості керування транспортними засобами, однак істотно змінює порядок організації праці водіїв, документального оформлення перевезень та здійснення державного контролю.
Саме тому своєчасне впровадження нових вимог дозволить мінімізувати ризики застосування адміністративно-господарських санкцій, забезпечити належне проходження перевірок та привести діяльність підприємства у відповідність до сучасних європейських стандартів організації автомобільних перевезень.
