З 10 по 16 листопада 2025 року в Україні проходить ІІ етап Всеукраїнського тижня безпеки дорожнього руху. Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху – це щорічна національна ініціатива, яка об’єднує державні установи, громадські організації, освітні заклади, бізнес і громадян задля зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, збереження життя та здоров’я людей, які є учасниками транспортного процесу, а також підвищення обізнаності громадян про ризики на дорогах та формування культури безпечної поведінки серед водіїв, пішоходів і пасажирів.
Чому це важливо?
Безпека на транспорті – це не лише питання інфраструктури чи дотримання правил дорожнього руху. Це комплексне явище, що охоплює правову культуру, рівень відповідальності суб’єктів транспортної діяльності та ефективність застосування сучасних технологій контролю. Для колективу ВГО «ГКТБ» Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху – це не просто інформаційна кампанія, а нагода ще раз наголосити:
Безпека на транспорті – це не технічна формальність і не адміністративна процедура, це реалізація конституційного права кожного громадянина на життя, охорону здоров’я та безпечне довкілля, гарантованого статтями 3, 27, 49 та 50 Конституції України. Відповідно, держава зобов’язана забезпечити належний рівень контролю, профілактики та реагування на порушення, а суб’єкти господарювання – дотримання вимог безпеки.
Особливої актуальності це питання набуває у світлі статистичних даних. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, дорожньо-транспортні пригоди залишаються однією з провідних причин смертності серед молоді віком 15–24 років та другою – серед дітей 5–14 років. В Україні ситуація також викликає занепокоєння. Так, за даними Укртрансбезпеки, лише за 9 місяців 2025 року за участю ліцензованих перевізників сталося 2599 ДТП, у яких загинуло 142 особи, ще 1087 осіб було травмовано. Порівняно з минулим роком ці показники майже зрівнялися із результатами за весь 2024 рік, що свідчить про потребу нових рішень та більш системного підходу до контролю в галузі.
«Однією з причин зростання аварійності є мораторій на планові перевірки, який не дозволяє повноцінно контролювати діяльність ліцензованих перевізників. Водночас, кількість ліцензійних компаній зросла до понад 57 тисяч, що потребує більш дієвих механізмів контролю», – зазначив заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Валерій Кулик-Куличенко.
ТОП-10 актуальних питань транспортної безпеки у 2025 році
- Мораторій на планові перевірки перевізників
Відсутність системного контролю у сфері перевезення вантажів та пасажирів суперечить принципу превентивного захисту життя. Необхідне нормативне коригування, яке дозволить здійснювати ризик-орієнтовані перевірки без порушення прав суб’єктів господарювання. - Відсутність необхідного і достатнього рівня знань серед водіїв
Нині є нагальна потреба посилення контролю за процедурою отримання свідоцтва про право керування транспортним засобом, зокрема через ліквідацію корупційних ризиків, забезпечення прозорості і підвищення якості підготовки кандидатів у водії, забезпечення навчання орієнтованого на результат, а не на отримання документу. - Недостатній технічний контроль транспортних засобів
Комерційний автотранспорт повинен проходити обов’язковий технічний контроль відповідно до вимог європейського законодавства та міжнародних стандартів безпеки. Наразі в Україні відсутній дієвий механізм системного технічного нагляду, що створює ризики для життя та здоров’я учасників дорожнього руху. Пропонується забезпечити впровадження обов’язкового технічного контролю з урахуванням сучасних цифрових рішень (зокрема, смарт-тахографів і систем DSRC), а також передбачити державне стимулювання для суб’єктів господарювання, які інвестують у безпечний і технологічно оснащений транспорт. Це не лише підвищить рівень безпеки, а й сприятиме зростанню довіри до українських перевізників на міжнародному рівні. - Неврегульованість цифрового контролю режимів праці водіїв
Впровадження цифрових технологій (таких як смарт-тахографи та системи DSRC) відкриває нові можливості для контролю за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв. Однак на сьогодні в Україні відсутнє належне нормативно-правове регулювання використання таких систем, що створює низку юридичних і практичних ризиків. - Формальний підхід до медичних оглядів водіїв та прогалини у процедурі огляду на сп’яніння
Періодичні медичні огляди водіїв, передбачені законодавством, часто проводяться формально, без належної перевірки психофізіологічного стану, що суперечить вимогам статей 45 та 46 Закону України «Про дорожній рух». Передрейсові медичні огляди, які мають здійснюватися перевізниками, зводяться до формальної відмітки в журналі, без реального контролю стану водія. Крім того, в чинному законодавстві зберігаються прогалини у порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, зокрема, щодо підстав, процедури, фіксації результатів та оскарження. Відсутність цифрової фіксації результатів оглядів і належного державного контролю унеможливлює превентивне реагування на ризики, пов’язані з керуванням у стані, що загрожує безпеці дорожнього руху. - Низький рівень безпеки в зонах шкіл та дитячих закладів і недостатня обізнаність дітей щодо правил дорожнього руху
Зони навколо шкіл та дитячих закладів в Україні часто не відповідають базовим стандартам безпеки: відсутнє належне освітлення, обмеження швидкості, відеонагляд і «розумні переходи». Водночас рівень обізнаності дітей щодо правил дорожнього руху залишається критично низьким через відсутність системного навчання в освітніх програмах. Це створює підвищені ризики травматизму серед найвразливішої категорії учасників дорожнього руху. Проблема потребує комплексного вирішення на рівні законодавства, освіти та інфраструктури. - Використання мобільних пристроїв за кермом
Використання мобільних телефонів під час керування транспортним засобом залишається поширеним порушенням, яке суттєво підвищує ризик ДТП. Попри наявність відповідальності, відсутній ефективний механізм автоматичної фіксації таких порушень, що ускладнює превентивний контроль. Крім того, чинне законодавство не враховує нові форми відволікання уваги, зокрема використання месенджерів, навігації та відеозв’язку. Це створює прогалину в системі безпеки, яка потребує нормативного оновлення та технологічного реагування. - Невиконання вимог щодо ременів безпеки у пасажирському транспорті
У багатьох транспортних засобах, що здійснюють пасажирські перевезення, ремені безпеки або відсутні, або не використовуються, попри вимоги технічних регламентів та правил дорожнього руху. Контроль за їх наявністю та фактичним використанням залишається формальним, а відповідальність – мінімальною. Це створює системну загрозу життю і здоров’ю пасажирів, особливо в разі аварій, і потребує посилення нормативного регулювання та контролю. - Недостатня адаптація транспортної інфраструктури до потреб осіб з інвалідністю
Більшість елементів транспортної інфраструктури в Україні (зупинки, пішохідні переходи, громадський транспорт) залишаються недоступними або частково доступними для осіб з інвалідністю. Це суперечить Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» та Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, ратифікованій Україною. Відсутність безбар’єрного середовища обмежує право на свободу пересування та рівний доступ до послуг, що є порушенням принципу недискримінації. - Низький рівень правосвідомості пішоходів
Пішоходи залишаються однією з найвразливіших категорій учасників дорожнього руху, проте рівень їхньої правосвідомості щодо правил переходу, сигналів світлофора та зон підвищеної небезпеки залишається критично низьким. Часті порушення – перехід у невстановленому місці, ігнорування сигналів, використання гаджетів під час руху – призводять до ДТП з тяжкими наслідками. Водночас профілактична робота з пішоходами майже відсутня, а законодавство не передбачає ефективних механізмів впливу чи навчання.
Поради з безпеки
Як представники громадянського суспільства, наша громадська організація не лише фіксує проблеми, а й аналізує їх крізь призму чинного законодавства України, регуляторної практики та міжнародних стандартів у сфері прав людини. Ми працюємо з органами державної влади і місцевого самоврядування щодо змін у межах правового поля. Але, на жаль, навіть досконале законодавство (до якого ще, на жаль, далеко) не допоможе, якщо громадяни не будуть слідувати простим і необхідним вимогам безпеки щодня!
Шановні водії:
- Проходьте навчання не для «корочки», а для реального розуміння відповідальності на дорозі.
- Дотримуйтесь режиму праці та відпочинку! Це не формальність, а захист Вашого життя і життя пасажирів!
- Не користуйтесь телефоном за кермом, бо жодне повідомлення не варте людського життя.
- Завжди використовуйте ремені безпеки, навіть у маршрутках і автобусах.
- Поважайте пішоходів, особливо біля шкіл, дитячих садків та лікарень.
Любі пішоходи:
- Переходьте дорогу лише у встановлених місцях, бо це не лише правило, а гарантія Вашої безпеки.
- Не користуйтесь телефонами чи навушниками під час переходу, адже концентрація уваги рятує життя.
- Навчайте дітей правилам дорожнього руху щодня, на прикладі, а не лише у школі.
- Поважайте водіїв! Взаємна відповідальність знижує ризики для всіх.
Дорогі представники транспортних підприємств:
- Забезпечте технічний контроль кожного транспортного засобу – це Ваша юридична і моральна відповідальність.
- Впроваджуйте цифрові системи контролю, як ефективну інвестицію в безпеку і репутацію.
- Навчайте водіїв щороку: не формально, а з акцентом на безпеку, етику і правову відповідальність.
- Створюйте безбар’єрне середовище, бо транспорт має бути доступним для всіх, без винятку.
Пам’ятайте, безпека на дорогах – це спільна відповідальність, закріплена не лише морально, а й юридично. Водії, пішоходи, перевізники, держава, освітяни – кожен виконує свою частину обов’язків, передбачених законодавством, нормативними актами та міжнародними зобов’язаннями України. У рамках Тижня безпеки дорожнього руху ми закликаємо всіх долучитися до змін: через щоденні дії, правову обізнаність, навчання та впровадження інноваційних рішень.
- Бо кожна збережена секунда уваги – це врятоване життя.
- Кожне впроваджене рішення – це крок до безпечної, правової та гідної України!
